Не весело на
світі жить,
Коли нема кого
любить.
Т. Шевченко
Багатьох
шанувальників творчості Т.Г. Шевченка, напевно, цікавить ставлення
поета до жінок взагалі, до кохання,
а також до спроби
одружитися.
Кохання в житті Тараса Григоровича – чи не найболючіша
сторінка його долі, бо не мав він сімейного щастя, родинного тепла, хатинки,
обсадженої садочком, люблячої дружини, не було і діточок. Не судилося. За своє
життя поет закохувався багато разів. Любили і його, але кожного разу щось
ставало на перешкоді одруженню.
Про жінок, які зустрічалися на життєвому шляху Т.Г.Шевченка
і викликали його щире захоплення, розповів учням 10 класу науковий співробітник
Лебединського художнього музею Ювеналій Голод. Школярі мали можливість переглянути
матеріали експозиції «Жінки в житті Т.Шевченка». Особливо їх зацікавили
світлини портретів Оксани Коваленко (дитячого
кохання Т. Шевченка), Ядвіги Гусиковської (польської дівчини з міста Вільно),
Марії Європеус (юної німкені з Петербурга),
Варвари Рєпніної (княжни з містечка Яготин), Ганни Закревської (дружини
Шевченкового друга Платона Закревського), Агати Ускової (дружини коменданта Новопетровської
фортеці), Катерини Плутової (російської дівчини – майбутньої актриси в м.
Нижній Новгород), Ликерії Полусмакової (дівчини- українки, яка проживала в
Петербурзі і на якій збирався одружитися Тарас Григорович).
Наталія Гурлай та Анастасія Яскевич прочитали улюблені
поезії Кобзаря, а Маргарита Голуб підготувала вікторину «Сторінками життя та
творчості Т.Г. Шевченка».
Минають роки, спливають століття, а Тарас Шевченко
залишається жити у пам’яті кожного українця. Його безсмертне ім’я, неповторні
твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, його мріях і сподіваннях,
пробуджуючи у людей щирі і благородні почуття. І нехай із
року в рік, коли дзвінкий березень крокує землею, наша пам’ять зігрівається
теплими спогадами про геніального українця Т. Г. Шевченка.
