Із
почуттям
безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги захисникам і визволителям рідної
землі – усім, кого ми з гордістю називаємо патріотами.
Із нагоди відзначення Дня захисника Вітчизни, у Лебединському краєзнавчому
музеї було проведено захід «Хоробрі
українські серця», на якому були присутні учні 8-А класу ( кл.керівник Марченко
В.О.).
У цей день до музею завітали гості: військовий комісар Лебединського
військкомату Онопко Ю.В., учасник АТО Савченко В.Б., волонтер із Лебедина
Спічка О.А. Із привітальним словом до гостей звернулася працівниця
краєзнавчого музею Безверха Вікторія.
Кожен із них розповів дуже багато цікавого про військове життя учасників АТО. Учні
дізналися, що до лав армії ідуть не тільки чоловіки, а й відважні дівчата. У
минулому році до армії пішли щонайменше 10 дівчат.
Володимир Борисович, безпосередній учасник бойових дій, наголосив:
«Україна в нас одна. Можна змінити місце проживання, але Батьківщина назавжди
залишається в серцях гідних громадян». Савченко В.Б. поділився спогадами про
те, як холодними осінніми ночами військовим доводилося спати під танками, а
вдень, коли був вільний час, копати окопи. Часом земля здригалася від вибухів.
Але відважних та хоробрих не можна залякати.
Скорботно усвідомлювати, проте багато наших земляків не повернулися до своїх домівок. У презентації, представленій Безверхою В., названі імена тих, хто віддав своє життя за мир і спокій. Світлі образи їх навічно збереже пам'ять у наших серцях. Було запалено свічку Пам'яті, а всі присутні вшанували загиблих у зоні АТО хвилиною мовчання.
"Який насправді є високий дух наших захисників! Тож всі, хто в тилу, зобов'язані допомагати тим, хто сьогодні зі зброєю в руках дає відсіч ворогу", - так вважає Спічка О.А. Він розповів, що саме після подій на Майдані вирішив стати волонтером. Завдячуючи жителям міста і району, дорослим та дітям, надано допомогу військовим на суму 1 млн. 300 тис. гривень.
Наприкінці зустрічі працівниця музею привітала усіх присутніх з наступаючим святом Покрови Пресвятої Богородиці, із Днем українського козацтва та з Днем захисника України. Діти подарували квіти гостям.
Серце сповнювало два почуття: почуття смутку і вдячності. Вдячності
тим, хто воює за волю,
щастя, добро, мир. Ці люди гідні називатися героями. Сміливі,
рішучі, вони не бояться ворога, а йдуть до мети! Жоден
із них не знає, чи повернеться він додому, до рідних, який бій стане
для нього останнім... Нам болять рани наших героїв, у пам'яті сяють їхні очі; на сторожі кожного українця долею випадку стоять наші захисники. Із кожною кулею, яка зупиняла чиєсь серце, із кожною сльозинкою, кожною гримасою болю та страху ми стаємо більш мужніми та сильнішими.